На передодні Дня Матері громадська мережа жінок-переселенок «Компас
переселенця» організувала у Львові незвичайну громадську ініціативу на
підтримку дітей-переселенців – «Екотабір «Країна мрій». Особливістю
зустрічі є те, що повноправними її учасниками виступили також і діти!
Відмітно, що така важлива громадська ініціатива психологічної
підтримки діточок-переселенців дошкільного і шкільного молодшого віку,
реалізується вже втретє.
Зустрічі жінок-лідерок відбувалася у межах Програми національних
обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду
підтримки демократії (США). Приймаючою організацією у Львові виступила
громадська організація «Центр інформаційних досліджень та ресурсних
послуг «Меридіан».
– Саме думаючи, як розвеселити наших дітей та підняти настрій їх
мамам, виник задум проводити для матерів-переселенок та їхніх діточок
«Екотабір «Країна мрій», де кожен його учасник не просто мріє, а й
втілює свої мрії у життя, – говорить мама-переселенка Анна Соло, –
співзасновниця громадської мережі жінок-переселенок «Компас
переселенця». Завдяки відповідним методикам та громадському креативу
матерів-переселенок, а також запрошених фахівців-педагогів, діти
озвучують і малюють свої мрії, діляться ними з іншими дітьми під час
інтенсивної програми різноманітних занять та захоплюючих розвиваючих
майстер-класів, ігор і екскурсій у «Країну мрій».
Матері-переселенки разом із дітьми мали змогу не просто пізнати
старовинне місто Лева, але й знайти тут нових друзів та партнерів по
співпраці серед активних молодих львів’янок, побувати на цікавих
навчальних майстер-класах відомих львівських громадських діячів, котрі
займаються позашкільним дозвіллям, розвитком дітей та їх психологічною
підтримкою. Для лідерок-переселенок із Херсона і Дніпра був цікавим
львівський досвід діяльності дитячих гуртків, клубів, батьківських
ініціатив та приватної підтримки дитячого позашкільного дозвілля на
рівні місцевої громади. Не забули і про дітей – вони були активними
учасниками на всіх зустрічах, а також побували у найдавнішому в Європі
Львівському зоологічному музеї біологічного факультету ЛНУ ім. Івана
Франка, де робили не пам’ять незабутні селфі.
Особливої уваги привернула діяльність УДЮМК (
дослівно – Установи дитячих, юнацьких та молодіжних клубів)
– це своєрідна позашкільна мережа установ дитячо-юнацьких та молодіжних
клубів за місцем проживання, що фінансується мерією Львова і, які не
мають аналогів в Україні. В цих установах працюють гуртки та секції
пізнавального, творчого та спортивного спрямування, заняття в яких є
безкоштовними. Саме тому вони є доступними для багатьох юних львів’ян,
зокрема для дітей із соціально-незахищених сімей. УДЮМКи, як їх ласкаво
називають діти, охоплюють всі райони міста Львова. Ось приклад, УДЮМКи
Шевченківського району міста Львова –
https://udyumksh.io.ua/
– Для нас дуже важливою є така громадська активність, що приносить
матерям-переселенкам не лише радість, втіху та внутрішнє заспокоєння, а
також «озброює» знаннями та практикою громадською активності. Раніше я
ніколи не займалася громадською діяльністю, – ділиться своїми
враженнями мама-переселенка Катерина із Донецької області. – Відповідно
ми стаємо впевненіші у боротьбі за свої права, а наші «маленькі» успіхи
мобілізують внутрішні сили, щоб щоденно протистояти невирішеним
соціальним проблемам (відсутності, у першу чергу, роботи, житла,
грошей), постійним нервовим стресам та стану депресії.
– Тільки на цій зустрічі із мамами-переселенками із Луганської і
Донецької областей я дізналася про їх жахливу «переселенську ситуацію», в
яку потрапили матері (котрі є у розводі і самостійно виховують своїх
малолітніх діточок) із Луганської та Донецької областей – говорить
львівська громадська лідерка Олександра Полянська, голова правління
громадської організації “Розумці-плавунці” (розвиток дитини, позашкільне
дозвілля, психологічна підтримка дітей), – що спричинена мізерною
державною фінансовою допомогою з одного боку та нерозумінням суспільства
їх проблем, а з іншого – руйнівною дією психологічного тягаря втрати
всього, що було у попередньому житті (роботи, дому стабільності), а
також пережитих травм війни. Нам, молодим матерям, потрібно
об’єднуватися, щоб спільно вчитися розуміти та долати всі ці проблеми,
знати, як боротися із «внутрішнім» психологічним ворогом наших дітей.
– Важливо те, що під час таких зустрічей відбувається одночасна
підтримка як матерів-переселенок, так і їх дітей силами самих
жінок-переселенок, котрі вже мають досвід подолання кризових життєвих
ситуацій. Для нас важливою є також юридична підтримка, – говорить Інна,
мама-переселенка із Луганської області.
Протягом двох днів перебування у Львові у межах культурної програми
«Екотабір «Країна мрій» відбувся спільний круглий стіл за участю молодих
матерів зі Львова, Херсона та Дніпра. Громадське обговорення
присвячувалося питанням можливостей та інструментів активізації
діяльності громадськості у системі розвитку безкоштовного позашкільного
навчання та розвитку дітей, що орієнтовані на організацію психологічної
підтримки дітей-переселенців. На круглому столі виступив львівський
експерт Ігор Бущак (дитячий педагог, психолог, поет-бард), котрий є
давнім другом «Екотабору «Країна мрій» та завжди охоче підтримує всі
громадські ініціативи матерів-переселенок із «Компаса переселенця».
Львів’янка Олександра Полянська поділилася досвідом проведення дозвілля
із малолітніми дітьми під час ігор на воді у басейні в умовах міста на
прикладі батьківської громадської організації «Плавунці-розумці».
Жінки-переселенки взяли участь в тренінгу «Одноденний табір для сімей
переселенців із дітьми» (Ігор Бущак), щоб мати можливість самостійно
організовувати такі табори у різних містах у межах проектів мережі
матерів-переселенок «Компас переселенця».
Цікавим і незабутній був майстер-клас із соломоплетіння Володимира
Мишолівського (вивчення місцевого досвіду розвитку народних ремесел на
прикладі села Лагодів та їх застосування у методиках надання
психологічної допомоги дітям-переселенцям у школах на основі традицій
етнопедагогіки). Захід відбувся у виставковій залі ЛНУ ім. Івана Франка
за сприяння Студентської інформаційної мережі . Дехто із дітей вперше
тримав у руках житню солому і це були радісні митті відчуття позитивної
енергетики, що утворювали неперевершені дитячі атракції творчого процесу
та казкової уяви. Адже діточки виготовляли не просто казкових птахів із
українських казок, а ще й – українських оберегів!
Також лідерки-переселенки із «Компаса переселенця» побували у
громадській організації «Центр освітньої політики» та в одній із
львівських шкіл, де зустрілися із експертами та педагогами, розглянувши
важливі питання системи розвитку безкоштовного позашкільного навчання та
розвитку дітей молодшого шкільного віку на Львівщині. У теплій
атмосфері давніх друзів відбулася зустріч із Олександром Лавриновичем,
головою правління Центру інформаційних досліджень «Меридіан», що є
партнером «Компаса переселенця». Саме ця організація організувала
програму зустрічей у Львові для молодих жінок-переселенок. За словами
Олександра Лавриновича, дуже важливо особливо підтримувати поодинокі
паростки ініціатив громадсько активних матерів-переселенок, котрі
відстоюють свої материнські права та права своїх дітей.
– Для нас важливо ресурсно підтримувати такі ініціативи на всіх
рівнях, – підкрислив Олександр Лавринович. – Чомусь уряд та держава (та
підпорядкована їм армія чиновників) в цілому забули про цю найнезахищену
як у фінансовому, так і у правовому, психологічному сенсі категорію
жінок-переселенок, а саме
– розлучених мам, котрі самостійно виховують своїх дітей!
На жаль, через військовий конфлікт на Сході України, вони не одержують
гарантованих законом аліментів, а у держустановах їм також відмовляють у
допомозі, оскільки вони не мають статусу матерів-«одиначок». Не
«бачать» цих жінок-переселенок і місцеві громадські організації (чи
«гумцентри», утворені групою місцевих громадських організацій у
регіонах), котрі одержали чималі європейські гранти на надання
гуманітарної допомоги категорійним переселенцям чи просто гуманітарні
набори від благодійних закордонних організацій. Наприклад, такі випадки
ми зафіксували у Херсоні. Дещо є кращою ситуація у Дніпрі та Львові. За
ці останні 2 роки багато самотніх (тобто розведених) матерів-переселенок
зазнали чимало поневірянь і несправедливих утисків з боку «хамовитих»
чиновників із держустанов (проблеми соцвиплат «переселенських» та
«дитячих»), а іноді і обману – з боку різних «мастей» шахраїв, котрі
активно «запрацювали» з 2014 року, збираючи нібито «гуманітарку» (гроші,
продукти, засоби особистої гігієни, дитячі засобі гігієни тощо) для
таких матерів-переселенок, а насправді – привласнювали все собі. А якщо
хтось із матерів-переселенок добивався у них правди, то ще й залякували
їх. Не така вже й ідеальна ситуація із гуманітарною допомогою у різних
громадських організаціях, що фінансується міжнародними програмами для
«категорійних», тобто соціально незахищених переселенців. Часто, на
жаль, і там обдурюють – наприклад, замість 4 продуктових наборів (на
маму і 3-х дітей) – видадуть на руки тільки один! Хоча у відомостях
реєструють маму і її 3-х дітей!
У майбутньому ми плануємо запускати необхідні тренінгові програми для
матерів-переселенок разом із дітьми у різних регіонах України у
співпраці із нашими мережевими партнерами, – зазначив Олександр
Лавринович.
За результатами зустрічей очікується започаткування спільних
партнерських міжрегіональних культурних ініціатив матерів-переселенок у
межах громадської мережевої ініціативи жінок-переселенок «Компас
переселенця» між Херсоном, Львовом та Дніпром, а пізніше і з іншими
містами України.
Довідково:
Жінки-переселенки мріють про те, щоб їх діти були щасливими і
захищеними від всіх негараздів. Так виникла ідея серед активних матерів
створити громадську жіночу мережу «Компас переселенця», що вже об’єднала
поки що три міста України – Дніпро, Херсон та Львів. Питання надання
психологічної допомоги дітям-переселенцям у школах та дошкільних
установах та вирішення соціальних та психологічних проблем
жінок-переселенок та їх дітей – це найголовніші цілі у діяльності
«Компаса переселенця». Детальніше із діяльністю жіночої мережі “Компас
переселенця” можна ознайомитися на порталі “Місцевий блогер”
Ганна Соло
